Ковбойські чоботи з’явилися в містах штату Техас у середині XIX століття. Спочатку їх носили виключно ковбої та власники ранчо, які відзначали їхню незвичайну практичність та витривалість в носінні. Проте згодом високі чоботи з кубинською п’ятою та гострим носом стали традиційним елементом західної моди та культури. Далі на dallaska.
Ідеальні чоботи для їзди верхи
Оскільки їзда верхи була невіддільною частиною життя кожного мешканця штату Техас, то не винятком став і Даллас. Як тільки ковбойські чоботи стали популярними серед містян, зросла кількість майстрів, що були готові виконати їх у найкоротші терміни. Індивідуально підбирався й дизайн взуття. У середині XIX століття на нього дуже вплинула культура, що була імпортована до Америки з Іспанії від так званих вакеро. А ось вже наприкінці століття, після подій промислової революції, масове виробництво ковбойських чобіт стало можливим.
Існує така легенда, що в Америці вперше ковбойські чоботи виготовив фермер із Канзаса, якого звали Чарльз Хайєр. Він власноруч зробив взуття для іншого фермера. А коли той почав їздити в ньому по селах, то всі почали просто благати поділитися інформацією, де можна таке придбати.
Ковбойські чоботи без перебільшення можна назвати ідеальними саме для їзди верхи, адже вони мають:
- високі халяви, що захищають ноги від чагарників;
- загострені носки, що полегшують доступ до стремен;
- високі підбори, що допомагають впевнено триматися на коні;
- шпори, що використовують для того, щоб підказувати напрямок руху коню.
Стилі ковбойських чобіт
Існує два основних стилі ковбойських чобіт: вестерн та ропер. Вестерн (або його ще називають класичний) стиль відрізняється високою халявкою, що зазвичай сягає до середини ікри. Каблук на них може бути кутовим (ковбойським) або вільним. Ропер можна впізнати за значно коротшою довжиною халявки та за незвичайною вишивкою посередині, яка зовсім не характерна класичним ковбойським чоботам.
Але з часом ковбойські чоботи постійно змінювали дизайн, що зробило їх стиль майже однаковим. Мешканці Далласа завжди віддавали перевагу класичним чоботам з гострим носком. Крім того, їхнє взуття виділялося серед інших завдяки декоративним швам, складній обробці шкіри та досить екзотичним матеріалам. Далласці полюбляли замовляти або купувати чоботи, що були виготовлені зі шкіри страуса, алігатора, змії чи буйвола. Хоча зазвичай більшість взуття виготовляється з волової шкіри. Цікаво, що у 2020-х роках почали робити ковбойські чоботи з веганської шкіри. Матеріал виготовляють з рослин спеціально для тих покупців, що уникають будь-яких продуктів тваринного походження.
Як доглядали за ковбойськими чоботами?
Через те, що чоботи взували буквально кожного дня, вони швидко ставали брудними. Чистити їх та знову придавати їм гарний зовнішній вигляд стало справжнім мистецтвом. Далеко не кожен чоловік міг самостійно почистити своє взуття, тому часто йому допомагала дружина або спеціально навчена людина.
Оскільки ковбоям доводилося годинами проводити час то в багнюці, то у воді їхнє взуття кожного разу потрібно було чистити залежно від цих факторів. Якщо чоботи просто було в брудних плямах, то їх мили теплою водою з мильним засобом для сідла. Плями відчищали щіткою з м’яким ворсом. За декілька хвилин вони виглядали як нові. Більше зусиль доводилося докладати, якщо взуття промокало. В такому разі його спочатку мили у чистій воді, а потім намагалися знайти місце, де б якнайкраще кондиціонувало повітря, проте не було сонячних променів.
Від функції до моди
Життя сучасників у Далласі більше не вимагає від людей переганяти худобу, пробиратися хащами та кожного дня їздити верхи. Проте ковбойські чоботи так і залишилися частиною культури, ставши традиційним взуттям.
Ковбойські чоботи часто взувають під час заходів, на які можна одягнути традиційний одяг. Зазвичай ними стають фестивалі, ярмарки, концерти та інші публічні заходи. Не забувають про культуру своїх предків й під час приватних заходів. Так, наприклад, часто можна побачити, як екскурсоводи на фермах зустрічають гостей повністю одягнені як ковбої: у капелюсі, сорочці, жилеті, штанах та, звичайно, ковбойських чоботах.
Як усім відомо, сучасна мода постійно шукає ідеї для тенденцій саме в історії та традиціях народів світу. Так на своє повернення до модних будинків дочекалися й ковбойські чоботи. Коли відомі бренди почали просувати традиційне взуття, люди масово почали проявляти бажання повернути його у своє життя. Так, наприклад, на початку 2000-х років ковбойське взуття почали купувати на весілля. Багато мешканців Далласа влаштовували собі тематичні весільні фотосесії, робили дрес-код для гостей церемонії й т. д. До речі, вже у сучасному світі стало зрозуміло, що ковбойські чоботи не мають гендеру. Їх можна однаково часто побачити як на чоловіках, так і на жінках. Просто чоловічі моделі виробляють з грубої шкіри та додають мінімум дизайну, а жіночі ніжки прикрашають моделі з вишуканими, витонченими лініями.
Скульптура ковбойських чобіт, що знаходиться в штаті Техас
Боб Вейд – всесвітньовідомий американський художник з Остіна, штат Техас. За все своє життя “Daddy-O” нічим не захоплювався так сильно, як природною красою та культурними надбаннями рідного краю. Він часто подорожував в межах штату, неодноразово відвідував й Даллас. Однією з тих речей, що його дуже вразила, стало традиційне взуття – ковбойські чоботи. Тому коли в 1979 художник брав участь у проєкті Washington Project of the Arts, то без зайвих сумнівів вирішив створити велетенську статую ковбойських чобіт. Її розмір захоплює: сорок футів заввишки та тридцять п’ять завширшки. Одразу під час виставки статуя встановила світовий рекорд та була визнана як “Найбільші ковбойські чоботи”.
Дизайн чобіт складається з чорної, коричневої та білої штучної шкіри страуса. Своєю колірною гамою статуя наче й передає всю гордість міст штату Техас за своє традиційне взуття.
Після закінчення виставок, що проходили в рамках художнього проєкту, до Боба Вейда звернулися з проханням кудись прибрати його творіння. Оскільки чоловік не знав, де йому подіти такі величезні чоботи, то вирішив просто залишити їх на місці виставки. Але невдовзі Бобу зателефонували власники торговельно-розважального центру North Star Mall, що знаходиться у Сан-Антоніо, та сказали, що хочуть придбати їх. Так статуя ковбойських чобіт стала справжньою візитівкою North Star Mall. 20 000 доларів заплатили тільки робітникам за те, що вони розібрали їх та завантажили на три бортові напівпричепи. 16 січня 1980 року чоботи знову були зібрані вже на своєму постійному місці. З цього моменту вони стали найголовнішою окрасою міста.
По-перше, абсолютно кожен містянин вважав за необхідне сфотографуватися біля традиційного техаського взуття. Ідеальною фотографія вважалася, якщо виходило ще й залізти на чоботи зверху. По-друге, ковбойські чоботи Боба Вейда стали справжнім центром розваг. Неодноразово на верхівці статуї розміщувалися діджеї та радіоведучі. Підіймалися вони за допомогою драбини, яку ставили позаду чобіт. Сотні людей збиралися біля торговельно-розважального центру, аби потанцювати разом з дівчатами-ковбойками під музику, яку крутили діджеї зверху. Але була й інша сторона подій, коли, наприклад, в чоботах оселилися міські жебраки.