Ковбойський капелюх вважається найголовнішим елементом культового образу ковбоя. Округлий вигнутий край та сплющена верхівка зробили головний убір чи не найвідомішим предметом західного одягу. Проте з роками він постійно змінював свою форму, підлаштовуючись під образ життя далласців. Далі на dallaska.
Для сучасників ковбойський капелюх є лише частиною моди та святкового образу. Вони одягають їх на фестивалі, весілля та тематичні вечірки. Але у повсякденному житті переважають звичайні головні убори. Такі, як, наприклад, кепки.
Історія ковбойського капелюха
Вважається, що перший капелюх, який зовні був схожий на ковбойський, був розроблений у 1849 році лондонськими капелюшниками Томасом та Вільямом Боулерами. Вони отримали замовлення, в якому до них зверталися охоронці і просили вигадати такий головний убір, що надійно захищав би їхні голови від гілок під час верхової їзди.
До 1870 року мода на так званий “10-галонний капелюх” дійшла до техаських ковбоїв. Щоправда, дуже різняться свідчення через що їх називали саме так. У Далласі з цього приводу існує декілька доволі правдоподібних припущень. Хтось говорить, що “10-галонним” головний убір почали називати через те, що в нього може поміститися саме така кількість рідини. Інші ж запевняють, що назва капелюха була вигадана погоничами великої рогатої худоби та власниками ранчо в Техасі. Начебто на кордоні вони часто перетиналися з мексиканцями, які й знайшли щось подібне між своїми головними уборами, на які можна було повісити 10 плетених пов’язок. Іспанською вони називалися “галони”.
Існує й одна лінгвістична теорія згідно з якою у давнину в Іспанії був поширений вислів «tan galán», що означає “справді красивий”. Можливо, подібні слова часто можна було почути адресованими даллаським ковбоям, які не зовсім розуміли їхнє значення, а тому приписали їх як комплімент своїм головним уборам.
У будь-якому разі до 1920 року серед мешканців Далласа ковбойський капелюх навіть не був найпопулярнішим головним убором. Частіше можна було зустріти чоловіка з циліндром або казанком на голові. Ситуація кардинально змінилася після того, як актори голлівудського німого кіно (Том Мікс, Тім Маккой та інші) почали популяризувати ковбойський капелюх у вестернах. За декілька років без цього головного убору в кіно не могли уявити жодного техаського чоловіка: його носили ковбої, шерифи, представники влади й т. д.
З чого робили капелюхи та як за ними доглядали?
Ковбойський капелюх спеціально був розроблений так, щоб захистити свого власника від променів сонця та проливного дощу. Він виявився незамінним під час тривалого перегону худоби: висока основна частина забезпечувала додаткову циркуляцію, а похилий край захищав від стихії.
Враховуючи особливості способу життя та клімату, кожен ковбой обирав для себе найбільш зручний капелюх. Переважно вони відрізнялися матеріалами, з яких були виготовлені. Що стосується мешканців Далласа, то серед них найпопулярнішими були наступні капелюхи:
- Солом’яні. Вони вважалися невіддільною частиною кожного ковбоя влітку. Їх виготовляли з натуральних матеріалів: з пальмового листя або рафії. Солом’яні капелюхи забезпечували циркуляцію повітря та тримали прохолоду.
- Шкіряні. Ковбойські капелюхи зі шкіри були втіленням краси, довговічності та функціональності. Кожен головний убір був прикрашений. Ним підкреслювали стиль, вшановували культуру і, звичайно, захищали себе від спеки та зливи.
- Повстяні. Ідеальний варіант під час холодної пори року. Капелюх надавав тепло та захищав голову. Крім того, у більш пізні роки він став водонепроникним. Робили ці капелюхи з повсті бобра або кроля.
Мешканцям Далласа капелюхи слугували дуже довго. Це пов’язано з тим, що чоловіки забезпечували їм правильний та якісний догляд залежно від матеріалу виробу. Так, наприклад, повстяні капелюхи тримали у сухому місці та регулярно видаляли пил щіткою з м’яким ворсом. Також обов’язково їх зберігали якомога далі від сонячних променів. Солом’яні капелюхи очищували вологою тканиною, яку заздалегідь вимочували у м’якому милі. Щоб капелюх не втратив свою форму, його намагалися дуже не мочити та зберігали у місці, де добре циркулює повітря.
Найбільше уваги далласці приділяли догляду за ковбойськими капелюхами зі шкіри. Вони їх регулярно протирали та чистили від плям. Саме головний убір зі шкіри був обличчям господаря. Він слугував не тільки як захист, а і як символ стійкості та майстерності.
Правила поведінки зі своїм та чужим ковбойським капелюхом
Вважається стереотипом думати, що у сучасному Далласі містяни ходять в ковбойських капелюхах. Вони дійсно не забувають про свій традиційний одяг, а також з теплом згадують про історію рідного краю. Проте постійно носити капелюхи не вважають за необхідне. А ось мати вдома принаймні один – це золоте правило всіх техасців. Комусь вони дістаються від бабусь-дідусів, а комусь від інших далеких родичів. Але більшість все ж таки купує ковбойські капелюхи в сучасних магазинах. Тим паче, що ціни на них доволі гуманні.
Є певні правила, яких дотримуються в Далласі стосовно чужих ковбойських капелюхів. І зовсім не важливе їхнє походження, люди мають поважати елемент традиційного одягу один одного.
- Заборонено чіпати чужий капелюх без дозволу. Хоч далласці й відомі як дуже щирі та відверті люди, то стосовно їхніх капелюхів діє правило “Руки геть!”. Якщо чужий капелюх викликав у вас цікавість і ви б хотіли його подивитися ближче, то обов’язково спочатку потрібно запитати. Більшість із задоволенням покаже та дасть свій головний убір.
- Знімати капелюха в приміщенні. У Далласі заборонено знаходитися в приміщеннях, а тим паче в громадських місцях у ковбойському капелюсі. Це правило стосується і чоловіків, і жінок. Винятком стали тільки нічні клуби, де проходять тематичні вечірки.
- Знімати капелюха під час урочистих заходів. Не можна забувати зняти головний убір під час передачі прапора, звучання національного гімну, молитви і т. д. Потрібно пам’ятати про це і на похоронах та весіллях. Але іноді ковбойський капелюх роблять частиною дрес-коду під час свята з нагоди шлюбу, тому це теж вважається винятком.
- Обов’язково знімати капелюх за верхівку, а не за поля.
- Завжди “нахиляти” капелюх перед дамою.
На які свята далласці одягають ковбойські капелюхи?
Як вже було вказано вище, далласці не носять ковбойські капелюхи щодня, а одягають їх лише за необхідності. Зазвичай вони це роблять у святкові дні. Найголовнішим з них вважається Техаський ярмарок. І це не дивно, адже навіть сама фігура Big Tex, що є символом всього свята, має свій ковбойський капелюх. Крім того, під час заходу можуть влаштувати справжнє ковбойське родео. Взяти участь у ньому можуть не тільки професійні вершники, а й всі охочі.
Традиційні головні убори далласці часто одягають на весілля. Напередодні особливого дня наречені роблять фотосесію, під час якої одягають ковбойські черевики та капелюхи. Не нехтують історією своїх предків й під час самої церемонії: за бажання наречена може йти до вівтаря у капелюсі, де її вже чекає так само одягнений коханий. Можуть приєднатися до пари й гості та також завчасно придбати собі цікавий традиційний головний убір.
Полюбляє носити ковбойські капелюхи й молодь. У даллаських нічних клубах часто проходять тематичні ковбойські вечірки, де всім гостям роздають стильні головні убори.