Керрі Нейман народилася в Луїсвіллі, штат Кентуккі, у 1883 році. У підлітковому віці разом з родиною переїхала в Хіллсборо, штат Техас. Навчальні заклади дівчина не відвідувала, освіту здобула вдома, читаючи німецькі газети та досліджуючи європейські модні журнали, завдяки чому змогла сформувати гарний смак та успішно відкрити власний магазин люксового одягу. Далі на dallaska.
З раннього віку прагнула до самостійності
У шістнадцятирічному віці у пошуках роботи вирішила переїхати у Даллас, де вже кілька років працював її старший брат. Спершу батьки не хотіли відпускати доньку, оскільки думали, що вона стане тягарем для Герберта. Проте Керрі змогла їх вмовити та зрештою переїхала.
Їй вдалось влаштуватись продавцем в місцевий універмаг A. Harris and Company, де продавала жіночі блузи. За тиждень заробляла 10 доларів. З часом, вона зрозуміла, що продаж одягу є цілим мистецтвом, яке допомагає покупцеві відчути себе особливим. Тому кожному своєму клієнтові Керрі приділяла багато уваги та шукала індивідуальний підхід.
Мала смак, тому не боялась ризикувати
Дуже швидко стала цінним співробітником, адже проявила гарні вміння консультувати та продавати, чим збільшувала дохід магазину. Керрі підвищили та вона отримала посаду баєра — фахівця, що формує асортимент магазину.
На відміну від інших магазинів одягу, асортимент A. Harris and Company став помітно відрізнятись. Керрі Нейман обирала сміливі фасони та дизайни, особливу увагу приділяла легким тканинам та елегантним лініям. Її заробіток збільшився до 25 доларів на тиждень, завдяки чому Керрі мала один з найбільших окладів серед даллаських жінок.
Перша спроба створення власного бізнесу
У Далласі Керрі зустріла й свого майбутнього чоловіка Абрагама Неймана (близькі звали його Елом), який також працював у сфері продажів. Пара одружилась у 1905 році. На той момент Керрі було 21 рік, Елу — 25. Невдовзі після весілля Ел запропонував Керрі та її брату Герберту створити власну справу та переїхати до Атланти у штаті Джорджія. Ел мав досвід у продажі уцінених речей та хотів побудувати свою компанію, яка б спеціалізувалась на цьому.
В Атланті спочатку справи пішли добре, адже з ними зв’язувалось чимало магазинів, які хотіли продати свій непотріб. Хоч цей бізнес приносив гроші, але ні Керрі, ні Гелберт не отримували від цього задоволення. Адже вони мали тягу до культури, у дитинстві слухали класичну музику, читали різноманітну літературу. Зрештою вони сказали Елу, що їм неприємна справа якою вони займаються та, що хочуть відкрити ексклюзивний магазин жіночого одягу в Далласі. Зрештою вони продали бізнес за 25 тисяч доларів.
Відкриття власного магазину
У 1907 році всі троє повернулись до Далласа з божевільною ідеєю відкрити магазин класу люкс, де продавали б готовий одяг. Чому божевільною? Бо у ті роки Даллас ще не був таким великим та багатим містом, а заможні містяни переважно звертались до швачок, щоб оновити свій гардероб.
Новий магазин, що називався Neiman Marcus, обіцяв, що його одяг буде навіть кращим за пошитий у кравчинь. Для цього він найняв швачку мадам Бартел, яка працювала в A. Harris & Co, аби та підганяла вже необхідний одяг за параметрами клієнтів.
Саме на Керрі лягли обов’язки формування асортименту. Для цього вона відправилась у Нью-Йорк. Обираючи фасони, вона орієнтувалась на власні смаки та розмиті уявлення того, що може сподобатись потенційним клієнтам. Велика частина одягу була представлена атласом, шовком та вовною. Це була велика відповідальність, адже, якби одяг не сподобався жінкам Далласа, магазин зазнав би краху.
Проте зі своїм завданням Керрі справилась на відмінно: протягом місяця після відкриття Neiman Marcus весь запас товарів був розпроданий.
Справи йшли добре. Але через кілька років Керрі розлучилась з Елом, який став зраджувати, виключивши його з бізнесу. У 1950 році помер Герберт, тому Керрі довелось самостійно контролювати всі процеси.
У 1951 році Neiman Marcus відкрив свій перший філіал, а на початку 21 століття компанія мала понад 30 магазинів у Сполучених Штатах.